Кошик Добра — Вілна Серед Хвиль

Море жопочи, ти жінка, ти вільна
Хвиля змиває весь бруд наболілий
Серце відкрило для світла і тиші
Кожен свій крок ти цінуєш все більше
Хвиля прибою шепоче про щастя
Геть відганяючи давні ненастя
Я вільна, я море, я сила і стихія
Душа мов вогонь, що палає і не треба бігти, змагатись
Досить у сумнівах давніх ховатись
Пальці в піску, серця удари