Suno — Невиліковні

Ховаєм біль долонь, як вогонь,
І робимо вигляд, не пече, не пече
А серце просить знову, ну відкрив,
Мовчимо і тиша пісню веде
Кожен раз йдем на це якого,
Не наче шрам єдиний наш маршрут.
І якщо світ поранить знову раптом,
Тільки ближче бережем свій затишок
Невеликовні, любимо так, мозки страштаєм, любимо тишу
Невеликовні, і кожен знак нагадує нам одну провину