TRAKO — Коли пройдуть роки

Коли пройдуть роки, мов зник короткий,
Я все одно триматиму твоє плече.
Нехай здирає час з обличчя риси тонкі, та не зітре любов,
Що в серці так пече.
Коли пройдуть роки, мов зник короткий,
Я все одно триматиму твоє плече.
Нехай здирає час з обличчя риси тонкі, та не зітре любов,
Що в серці так пече.
Я бачив, як любов ламала гордість, я знаю,
Що над нею чесний цар.
Я серед всіх знайшов мій снеповторність,
І досі у полоні її чар.
Подивись назад, скільки шрамів там, скільки падали в мрії,
Піднімались вдвоє.
Тебе не віддам ні сльозам, ні рокам,
Я оберу любов і назву тобою.
Коли пройдуть роки, мов зник короткий,
Я все одно триматиму твоє плече.
Нехай здирає час з обличчя риси тонкі, та не зітре любов,
Що в серці так пече.
Коли пройдуть роки, мов зник короткий,
Я все одно триматиму твоє плече.
Нехай здирає час з обличчя риси тонкі, та не зітре любов,
Що в серці так пече.
І хай на скронях буде сивина,
І зморшки ляжуть біля твоїх вій.
Ми вип'ємо нашу любов до дна,
Лиш після смак залишиться п'янкий.
І хай на скронях буде сивина,
І зморшки ляжуть біля твоїх вій.
Ми вип'ємо нашу любов до дна,
Лиш після смак залишиться п'янкий.
Коли пройдуть роки, мов зник короткий,
Я все одно триматиму твоє плече.
Нехай здирає час з обличчя риси тонкі, та не зітре любов,
Що в серці так пече.
Коли пройдуть роки, мов зник короткий,
Я все одно триматиму твоє плече.
Нехай здирає час з обличчя риси тонкі, та не зітре любов,
Що в серці так пече.