Matlak — Очі

Війна привласнила погляд лиця
Залишила нам
Світ нав помацьки входить в очі, як у підвал
Ми носили мовчання, як останній набі
Всі колись оживем, та вже будем ними
Я замотав дзеркала
У тканину
Щоб не бачити власні руїни спів
Не мили свої очі
Там густа непроглядна пічма