Мантрід, Айра — Дорослими Стали

H
Ми дорослими стали якось занадто, без
Попереджень, без права на завтра.
Тепер
У під'їзді чужі вже обличчя.
Тільки
Спогад і досі у серці кричить ще
Ці двори розмови
Де душа ще жива
Цього більше нема