Ropan — Як Діти

Заблюще нема, чима я крокую вперед
Не знаю, що чекає, але мабуть як треба
Я по пам'яті прокурений малюю твій портрет
Воділяючи важливі лінії тільки для себе
Знаю, ти вже не згадає жодної з тих хвилин
Не даремно ти залишилась одна і я один
Не даремно розплели ми цей букет із сухо цвіту
Ми такі доросли з виду
Але у душі ми все одно як діти
Ми все одно як діти