Black Barny — У вагоні

Это душа просто.
Ти сидиш навпроти, кучерява,
І з-під віна мене близь-та близь.
У твоєму погляді лукавім хитрість і захоплення сплелись,
Та весела посмішка дівоча будить в серці не любов, не спів.
Ні, твого кохання я не хочу, як ніколи фальші не хотів.
Я бачу все, не треба слів, я цю дорогу вже пройшов,
Не дивись на мене так лукаво.
Не дивись на мене так лукаво.
Я не граю в ігри, не горю, я себе не дам тобі в забаву,
Я живу по совісті, стою.
Не дивись, не клич, не обіцяй,
В цім вогні лише холодна суть, а кохання — нерозмінна річ,
Я не з тих, кого легко вернуть.
Я для тебе іграшка, забава, але й то всього лише на мить,
Я ж не хочу, я не маю права.
На дрібниці серце розпилить, бо крізь очі видно порожнечу,
Легковажність у душі твоїй, та й сказати мушу я, до речі,
Що поклявся у вірності другій.
Там не гра, там тиша і тепло, там не б'ють, а бережуть.
Не дивись на мене так лукаво, я не з тих, кого тримає страх,
Я себе.