Moonwalkersmusic — Мамин солдатик

На кухні ще парує чай, а твоя казка на полиці.
Я знов дивлюсь у календар, де дні стоять, мов чорні пшениці.
Ти виріс швидко, мій малий.
Ще вчора бруд у колінцях, тепер у тебе інший шлях,
І серце стискається в жменьці.
Я в'яжу дижа за вікном і молюсь тиха до світання.
Нехай тебе бере крилом моє гаряче сподівання.
Мамин солдатик, живи!
Живи!
Мамин солдатик, тримайсь!
Тримайсь!
Я тут, я чекаю, сину!
Чекаю!
Поки дорога веде, повертайся до мене.
Я гладжу фото край долоні, де ти смієшся без броні.
А за порогом рвуться дні, мов вітер в мокрім полотні.
Сусідка каже: «Все мине», а я ховаю сльози в мисці.
Бо мати вчиться не кричать, коли болить на кожній мить.
Я в'яжу дижа за вікном і молюсь тиха до світання.
Нехай тебе бере крилом моє гаряче сподівання.
Мамин солдатик, живи!
Живи!
Мамин солдатик, тримайсь!
Тримайсь!
Я тут, я чекаю, сину!
Чекаю!
Поки дорога веде, повертайся до мене.
Якщо утомишся, де поруч, ти пригадай наш старий дім.
Там пахне хлібом і кропом, і світло ллється крізь вікні.
Я не навчу тебе не боятись, та навчу, як іти крізь страх.
Бо мама може тільки вірить і берегти тебе в молитвах.
Мамин солдатик, живи!
Живи!
Мамин солдатик, тримайсь!
Тримайсь!
Я тут, я чекаю, сину!
Чекаю!
Поки дорога веде, повертайся до мене.
На кухні ще парує чай, і ніч пускається поволі.
Я знов тримаю у серці твоє ім'я, як хліб і волю.