Olena Lahoza — Дзеркало

Розкажи мені, дзеркало, щиро, не приховуй долю мою.
Говори, не хвилюйся сміливо, я почую правду твою.
Хто ж у світі миліший за всіх?
Та у кого та врода ховається серед вічних, воначе живих?
Чи то йде вже, або залишається?
Що ж ти, дзеркало, знову бавишся?
Наче дивишся, насміхаєшся. Дзеркало, м-м, відповідай!
Дзеркало, м-м, серце не край!
Де та краса, як зорі ясна? Де ж вона?
Де ж вона?