Христина Соловій — Fortepiano

Жаль холодом, не кришталь за столом
Дзвенить, тремтить
Чуєш нутром як печаль у мені мовчить
Трохи пекло як ділили на двох усе тепло
Ніжно цілуй, не зруйнуй моє доміно

І від твого форте було мені п'яно
Я гарячим воском для тебе стала
Та любов як пісня, завтра буде пізно
Холодно чи тепло, ми з тобою різні

Від твоїх слів виростають на вікні
Крижані квіти
Як би мені та самій не зледеніти
Що з тобою зимно - мені вже всеодно
Тільки не ламай, не зруйнуй моє доміно

І від твого форте було мені п'яно
Я гарячим воском для тебе стала
Та любов як пісня, завтра буде пізно
Холодно чи тепло, ми з тобою різні

І від твого форте було мені п'яно
Я гарячим воском для тебе стала
Та любов як пісня, завтра буде пізно
Холодно чи тепло, ми з тобою різні
Холодно чи тепло, ми з тобою різні