Кошик Добра — Куди Поділось Наше Справжнє Життя

Гегей гей
Нахлинулись спогади зранку
Раненько і серце забилося.
Так
Солоденько згадала, як дівкою
Була колись, як очі блищали й кучерівились
Плювала я в ту женінградську
Як в казку іві.
Злипались густу
Чорну маску.