Юрій Йосифович — Там, де ми ходили

Друже, зелен луже, чи тобі байдуже,
Що розмила повінь береги любові?
Там, де ми ходили — зорі нам світили,
А де стали в парі — сховались у хмарі.
Там, де ми ходили — зорі нам світили,
А де стали в парі — сховались у хмарі.
Як обом світанок забувати важко,
Сонце виглядало з кожної ромашки.
Знає теплий вітер, де нам пахли квіти,
Та ніхто не знає, з ким доля з’єднає.