Василь Жадан — Браття (Гімн Олександра Усика)

Бити в барабани, сурміть, що є сили,
Неподільний край наш відче так рішило.
Степом вільний вітер вихором літає, Ми ж такі, як вітер,
Кожен козак знає.
Степом вільний вітер вихором літає, Ми ж такі, як вітер,
Кожен козак знає.
А ми, браття, як соколи, вольні виросли краю,
Не дамо свій край нікому, краще згинемо в бою.
Та ще рано нам вмирати, бо роботи через край, Бий у барабан,
Козаче, та гучніш сурмаче грай.
Якщо бій — до бою, якщо мир — до миру, Гостям хліб і сіллю,
В єдності — то сила.
Згинуть негаразди, розквіте країна,
Бо всьому основа — браття то родина.
Згинуть негаразди, розквіте країна,
Тільки віра в Бога є наша надія.
А ми, браття, як соколи, вольні виросли краю,
Не дамо свій край нікому, краще згинемо в бою.
Та ще рано нам вмирати, бо роботи через край, Бий у барабан,
Козаче, та гучніш сурмаче грай.
А ми, браття, як соколи, вольні виросли краю,
Не дамо свій край нікому, краще згинемо в бою.
Та ще рано нам вмирати, бо роботи через край, Бий у барабан,
Козаче, та гучніш сурмаче грай.
Та ще рано нам вмирати, бо роботи через край, Бий у барабан,
Козаче, та гучніш сурмаче грай.