Bitum — Колись Я Висплюсь (Шахед)

Колись настане день, я знову посміхнусь, згадаю всю херню та висплюсь, подрімаю.
Колись настане день. Та ладно, я ганью.
Коли він там настане, я не знаю.
Колись настане день, я знову посміхнусь, згадаю всю херню
та висплюсь, подрімаю. Колись настане день.
Та ладно, я ганью.
Коли він там настане, я не знаю.
Я прокидаюся вранці, роблю собі чай.
Ще не сепуку, а значить все не так і погано.
Та хворий вершник ламає вже останню печать.